Психотерапія та мир у світі

03.07.2010 06:55 Автор: Мішель МЕНЬЯН

Є певні відкриття, від яких мороз пробігає по шкірі. Одним з таких відкриттів є атомна енергія, яка дала народження атомній бомбі. Звичайно, існує мирне та медичне застосування атомної енергії, які певним чином врівноважують страх та жах, які може викликати прогрес. З іншого боку, існує велике відкриття, яке справляє позитивніше враження, — це EMDR — Десенситизація та Переопрацювання рухів очних яблук.

1. Щасливе відкриття

Є певні відкриття, від яких мороз пробігає по шкірі. Одним з таких відкриттів є атомна енергія, яка дала народження атомній бомбі. Звичайно, існує мирне та медичне застосування атомної енергії, які певним чином врівноважують страх та жах, які може викликати прогрес. З іншого боку, існує велике відкриття, яке справляє позитивніше враження, — це EMDR — Десенситизація та Переопрацювання рухів очних яблук.

Були 80-ті роки XX століття. Молода американська дівчина із Східного узбережжя, яка вивчала англійську літературу, щойно була прооперована з
приводу раку. Вона запитала хірурга, який оглядав її після операції:

— А зараз, що я можу зробити для самої себе?
— Нічого. Ми час від часу зустрічатимемось. Усе повинно бути добре. Якщо виникне рецидив, вдамося до хіміотерапії або до променевої терапії.
— Так, але тим часом що я можу зробити для себе?
— Повторюю — нічого. Продовжуй жити, ніби нічого не трапилося.

Франсін Шапіро не погодилася з цією точкою зору. Вона залишила Східне узбережжя та переїхала у Сан-Франциско.

Незадовго після цього у неї був різноманітний особистий досвід у ділянці розвитку людського потенціалу. Вона жила на піддашші з друзями та випробовувала на собі різноманітні методики. Вона так добре вивчила себе, що одного дня, коли вона гуляла у Президіє — чудовому парку біля моста ГолденТейт, вона помітила у собі щось таке, що привело її до відкриття, яке, як виявилося через багато років, мало величезне значення. Вона випадково відкрила Десенситизацію та Переопрацювання рухів очних яблук.

Отже, вона гуляла у парку, заглиблена у прикрі думки. Над бухтою Сан-Франциско туди-сюди літали чайки. Вона почала слідкувати за ними поглядом, рухаючи ним вперед-назад, ковзаючи горизонтом. Вона із здивуванням відзначила, що її сумні думки зникли, а на їхнє місце прийшли позитивні думки та відчуття свободи і легкості, які огорнули її справжнім благополуччям. Повернувшись додому, вона розповіла друзям про своє спостереження і запропонувала, щоб десять з них отримало той самий досвід, щоб перевірити, чи те ж саме повториться.

— Подумайте про щось погане і порухайте очима зліва направо.

Потім у неї з'явилася ідея, і вона попросила їх прослідкувати за її пальцем. Десять осіб, які брали участь у досліді, побачили, що їхні темні думки змінилися на позитивні та оптимістичні. Результати EMDR - не стовідсоткові. Тим не менше, того дня трапилося щось виняткове. Отже, Франсін Шапіро вирішила вивчати психотерапію, і їй вдалося зацікавити багатьох людей своїм відкриття, яке допомогло їй у розвитку методу.

2. Розвиток EMDR у США та у світі

Згідно правила, що ніхто не є пророком у своїй вітчизні, більшість людей у Сполучених Штатах спочатку зустріли відкриття Франсін Шапіро із значною стриманістю. У той час вона не була ні психіатром, ні психологом, і вже тим більше не фізіологом, ані невропатологом. Вона вивчала англій-ську літературу! Цього було достатньо, щоб працівни-ки науково-дослідних лабораторій позеленіли від заздрощів та обурення, адже вони отримують великі суми грошей та зобов'язані досягати результатів, щоб і надалі отримувати гроші на дослідження. Це від-криття здатне було зменшити споживання психо-тропних ліків, які є суттєвим джерелом прибутку для фармацевтичних лабораторій. Але, над усе, механізм ефективності цього методу досі є незрозумілим, так само, як і механізми любові та ненависті. Тим не менше, під час того експерименту кожен студент на власному досвіді переконався у його ефективності. З теоретичної та наукової точки зору цього було недостатньо, особливо якщо хотіти побачити щось ззовні, не беручи у цьому участі.

Тим не менше, це не завадило численним дослі-дженням, що проводилися в усьому світі; і все більше і більше психотерапевтів, психіатрів, психоаналітиків та психологів самі випробовували цю методику. Саме ті, хто отримав найкращий особистий досвід та найкращі клінічні результати, стверджують, що вони отримують найбільшу користь для себе, а пізніше для своїх пацієнтів.

EMDR виробляє доброту, людяність, і, таким чином, щастя. Саме тому я можу сказати, що EMDR сприяє встановленню любові і миру у світі.
Один із найпевніших способів викликати нена висть у серці людини - травмувати її. EMDR змушує наслідки усіх травм зникати: чи це військові, чи цивільні травми. Приносячи мир у серця людей, цей терапевтичний інструмент працює на користь миру та любові у світі.

Рік тому, у червні 2002 року, я мав можливість спробувати EMDR на собі, а тоді пройти супервізію. Власний досвід зайняв два уїк-енди по 3 дні та 20 годин супервізії. Потім я адаптувався до власного застосування методу та клінічно удосконалювався. Разом з чотирма колегами ми набрали групу з 50 осіб, поодинці та попарно, які перебувають у тривалій терапії. Результати, які ми отримали, були точно такими, як і під час найпершого випробування методу — він ефективний.

3. Опис застосування EMDR

Я запозичив опис застосування EMDR у Дейвіда Сервана Шрайбера. Працюючи на посаді професора психіатрії у медичній школі при Університеті Піттс-бурга та читаючи лекції на факультеті медицини в Франції, він отримав власний досвід безпосередньо у Франсін Шапіро. Близько 10 років тому він був співзасновником у Піттсбургу науково-до-слідної лабораторії, спрямованої на комплементарні та альтернативні медичні підходи. Так він зацікавив-ся цією методикою, пізніше отримав власний досвід та почав застосовувати EMDR у своїй практиці психіатра та психоаналітика. Він повернувся у Францію на рік, щоб облаштувати власну практику та ознайомлювати франкомовні країни з цим методом. Таким чином, він працює у Франції, Бельгії та Квебеку (Канада).

Зацікавлення у цьому методі значно перевищує лікування лише посттравматичного стресового розладу. EMDR та когнітивно-поведінкова терапія являють собою поворотний пункт у психіатрії та клінічній психології у бік нової сукупності цінностей, яка швидко поширюється у всіх галузях медицини у Сполучених Штатах, а також у Великій Британії. Ці цінностіті знаходять свої витоки у комплементарній та альтернативній медицині, і зараз у медичній термі-нології позначаються як "гуманістичні" та "інтегра-тивні". Центральним аспектом у цій новій сукупності цінностей є спосіб, у який вони втілюються у різні типи стосунків між пацієнтом та терапевтом. Після короткого опису самої процедури EMDR ми представимо фундаментальні цінності, які виражаються цим новим підходом.

EMDR та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Посттравматичний стресовий розлад є достатньо поширеним (його вплив на усе життя коливається між 8 та 15 %).

Його також важко лікувати. Результатом загальноприйнятого лікування ПТСР є у середньому зменшення 50% симптомів. Дванадцять сесій когнітивно-поведінкової терапії дають ремісію при діагностованому ПТСР у 55-60% випадків. Можна також досягти 80% ремісії застосуванням більше 100 годин поведінкової терапії з експозицією. Для порівняння, EMDR дає ремісію при ПТСР з частотою 77-99% у 7 з 8 випадків, які або супервізуються, або проводяться вибірково на цивільних особах, що страждають на ПТСР, а робиться це протягом трьох-восьми 90-хвилинних сесій.

Три різних мета-аналізи перераховують ефекти EMDR у порівнянні з іншими методами та констатують дуже значимий діапазон результатів. Без сумніву і завдяки дуже незвичному застосуванню рухів очних яблук під час терапії, EMDR пов'язувався деякими академічними психологами із месмеризмом. Дехто сумнівався у його ефективності.

Проте, після 10 років досліджень, протиріччя у стосунку до методу EMDR полягає не втому, чи він ефективний, чи ні. Незалежні критики, пов'язані з Американською Психологічною Асоціацією, класифікували EMDR, терапію експозицією та терапії інокуляцією стресу у списку "емпірично достовірних терапевтичних методик". Окрім цього, жоден інший метод лікування не було визнано емпірично заснованим на супервізованій науково-дослідній роботі. EMDR зараз визнано "ефективним при лікуванні ПТСР", згідно Критеріїв Агентства з Досліджень у галузі охорони здоров'я із оцінкою А/Б за якість та перевіреність (див. Директиви з Лікування ПТСР Міжнародного Товариства Травматичного Стресу, яке є найважливішим товариством дослідників та клініцистів, що вивчають біологію, психологію та лікування посттравматичного стресу). У доповіді про емпірично валідні методики психотерапії Міністр Охорони Здоров'я Об'єднаного Королівства (Великобританії) вказує на EMDR як ефективну методику лікування ПТСР.

Процедура EMDR

ЕМВК покладається на кілька факторів, які уже застосовувалися іншими численними підходами. Особливо у когнітивно-поведінковій психотерапії, але також і у психодинамічних підходах та в еріксонів-ському гіпнозі. Під час сесії ЕМВК пацієнта просять ритмічно рухати очними яблуками зліва направо та одночасно думати про аспекти травматичного спогаду або нерозв'язаної важкої втрати. Замість зорової, іноді використовуються інші форми стимуляції (слухова або тактильна за допомогою постукування по руках).

Пацієнт повинен прицільно викликати у своїй свідомості образ травмівного аспекту минулої події. Терапевт допомагає пацієнтові зосередити увагу на зоровому вимірі травматичного представлення, яке найсильніше пов'язане з афектом. Пацієнт висловлює негативне переконання, яке він має стосовно себе і яке є наслідком тієї події (наприклад, "Я неспроможний", "Я слабкий", "Я не можу подбати про себе", "Я недостатньо добрий"). Пацієнт також визначає афект, який у даний час пов'язаний з цим образом (наприклад, страх, злість, сум) та оцінює його інтенсивність за шкалою від 0 до 10, яка має назву СОД (Суб'єктивна Одиниця Дистресу - одиниця, у якій переживається стрес). Одночасно терапевт допомагає пацієнтові встановити фізичні відчуття, які виявляються у тілі і супроводжують ці образи. Думки та емоції.

Разом, пацієнт та терапевт визначають напрям психотерапії, визначаючи також позитивне сприйняття. Це сприйняття дає відповідь на запитання: "Коли ви бачите себе у ситуації, що ви б хотіли думати про себе замість негативного переконання, яке ви щойно висловили?" Таким чином, пацієнт може оцінити ступінь переконання, до якого він приєднує цю позитивну думку — на якому етапі він починає відчувати, що це правда. Ця оцінка, разом із шкалою СОД, дозволяє терапевтові оцінити отриманий ступінь розв'язання травми та прогресування протягом терапії у бік добре адаптованої інтерпретації минулої події. На цьому етапі ніщо у цій процедурі фундаментальне не відрізняється від доброї психотерапії стресового розладу із застосуванням складових добре розроблених напрямків, таких, як когнітивна реконструкція та використання уявної експозиції, описаної Фоа.

Після цієї ініціальної фази, пацієнт підтримує у своїй уяві образ, пізнання та фізичні відчуття і слідкує очима за білатеральними рухами руки терапевта зліва направо (його увага є іншим типом ситуації, що чергується між лівим та правим боками). Такі серії бокових рухів тривають від 20 секунд до кількох хвилин залежно від реакції пацієнта. Ця фаза білатеральної стимуляції зазвичай супроводжується реакцією фізіологічної релаксації із зниженням кров'яного тиску, частоти серцебиття та шкірної провідності.

З кожною паузою та між кожними серіями білатеральних рухів пацієнт повідомляє про те, "що йому прийшло у голову" протягом періоду нерішучого усвідомлення, який супроводжує рухи очима. Це можуть бути образи, думки, почуття або різновиди тілесних відчуттів. Пацієнт зосереджує свою увагу на цій новій інформації, а терапевт розпочинає нову серію рухів. Терапевт утримується від запитування пацієнта про пояснення або уточнення. Так само, він нічого не інтерпретує. Він просто продовжує привертати увагу пацієнта до елементів, виявлених під час стимуляції, та починає нову серію рухів, поки асоціація не перестає викликати зміни або поки на залишаться лише позитивні асоціації та відчуття.

В залежності від розвитку СОД, поданої пацієнтом, та згідно із силою нового позитивного пізнання, терапевт може вирішити продовжувати далі у лікуванні ініціальної події або почати впливати на інші аспекти травми. Послідовність серій стимуляції має схильність зменшувати настирливе пережовування подій, яке загалом зустрічається у пацієнтів, що страждають на ПТСР.

Часто трапляється так, що пацієнт за одну сесію сильно переживає різні аспекти травми кілька разів підряд.

Спокій та відчуття нового розуміння подій швидко починає супроводжувати ці події, і це вже більше не пов'язане із болючими спогадами та негативними та принизливими переконаннями про власну особу. Пацієнти часто висловлюють нові переконання на тему травматичної події, наприклад: "Це не була моя вина", усміхаючись із виразом полегшення та здивування. Або ледве вірячи цьому, вони виявляють, що приймають минулу помилку, яка мучила їх десятиліттями, з новими думками па зразок "в той час я не мав вибору і я зробив усе, що міг".

Між серіями рухів очима, пацієнт у звичайний спосіб розмовляє з терапевтом, загалом описуючи свої відчуття під час стимуляції. Він, як виглядає, не перебуває у стані трансу. Типовим є те, що пацієнт описує прогресування свідомості, через яке він пройшов під час стимуляції, ніби це був стиснутий у часі сон. Робота починається із точної події або певного афекту, але поступово з рухами очних яблук з'являються інші асоціації, пов'язані з іншими подіями, а також думки про себе або навіть уявні сценарії. Емоційний стан швидко узгоджується з ритмом пізнавальнихасо-ціацій.

Гуманістичний та інтегративний підхід до стосунків пацієнт-терапевт

Навіть якщо простий опис цієї процедури, із не-обхідними спрощеннями, дає нам лише поверхневе уявлення, протокол EMDRпобудований на єдності принципів, які є суттєвими для гуманістичного та інте-гративного підходу медицини та охорони здоров'я.

1. Впевненість у здатності до самозцілення

EMDR наполягає на існуванні адаптивної систе-ми лікування інформацією, яка є вродженою властивістю вістю мозку, і має властивість при стимуляції пере-творювати високо заряджені емоційні спогади та негативні переконання про себе, які є поєднаними, у нейтральні афекти та позитивні переконання. Ця система визнає швидкість терапевтичного ефекту EMDR. Це можна порівняти із фундаментальними принципами більшості інтегративних підходів у медицині, які наполягають на існуванні природних самозцілювальних механізмів в організмі... таких, як імунна система або загоєння шкіри, які потребу-ють вивільнення або незначної підтримки для забезпечення зцілення.

2. Важливість особистого минулого

З точки зору EMDR, проблема, представлена паці-єнтом, вважається наслідком критичного послідов-ного досвіду, який необхідно пояснити, щоб впливи на весь процес лікування. Минуле пацієнта виявляє походження негативних переконань про власну осо-бу та про існуючі симптоми. Метою лікування стає трансформація обмежених та болючих понять, які, можливо, на момент минулих подій були присто-сувальними, але більше такими не є у теперішньому пацієнта. Генетичні обмеження, чи то фізичні, чи когнітивні враховуються, але у значній мірі розгляда-ються як підґрунтя, видозмінене минулим досвідом, а не самим поясненням. При лікуванні за допомогою EMDR, ініціальна фаза анамнестичних даних, протя-гом якої проливається світло на топографію особис-того підґрунтя пацієнта, часто сама по собі складає терапевтичну інтервенцію, яка є особливо сильною, як і в інших терапевтичних методиках, які працюють з історією життя пацієнта.

3. Підхід, зосереджений на особі

Сесії терапії EMDR ставлять пацієнта у позицію самоспостереження. Він звертає увагу па деталі сто-совно внутрішнього досвіду у стані душі, подібному до медитації. EMDR безумовно приймає усе, що з'являється у суб'єктивному досвіді пацієнта та в основному зосереджується на цьому. Терапевт утри-мується від давання інтерпретацій або когнітивного перезосередження, що, можливо, є для нього спокусливим, навпаки, наголошуючи на внутрішній здатності нервової системи пацієнта до самозцілення, стимульованій лікуванням. Окрім цього, лікування має на меті викликати появу та зміцнити джерела значимості, які є унікальними для кожного пацієнта, так само, як ресурси та первинні сили використову-ються ним протягом сеансу, щоб зустрітися із найбо-лючішими спогадами життя.

4. Відновлена сила

EMDR заохочує роль та контроль пацієнта протягом терапії. Пацієнту дуже зрозуміло та прямо оголошують, що лікування, яке відбувається, походить від зв'язків, встановлених між минулими подіями власною мудрістю. Пацієнта спонукають опису-вати свій досвід терапевту. Тим не менше, у проти-лежність до більшості інших психотерапевтичних методик він не зобов'язаний цього робити. Більше того, він контролює тривалість сесій рухів очних яблук і його заохочують припиняти їх, якщо пережи-вання стають надто неприємними. У проміжках між сесіями, відповідальність пацієнта стосовно його власного видужання заохочується за допомогою дихальних вправ, релаксації або медитації, а також самостереження та ведення щоденника.

5. Важливість зв'язку між тілом і душею

EMDR надає особливу важливість резонансному фізичному/соматичному або психічному стражданню. Соматичні аспекти травматичних спогадів не лише систематично досліджуються, але відчуття, пов'язані із ними, є першочерговими мішенями для серій рухів очних яблук. Асоціативна здатність відчуттів разом з іншими важливими аспектами когнітивного та емоційного світу пацієнта відіграє цю важливу роль у полегшенні психічного страждання. Зв'язок між тілом і душею виявляється двома шляхами: насправді, нещодавнє дослідження висуває гіпотезу, що EMDR може полегшити біль, пов'язаний із втраченими кінцівками в пацієнтів, які перенесли ампутацію.

6. Покращення добробуту та функціонування

EMDR широко застосовує позитивне самосприйняття та втілює його протягом усього процесу лікування, а не лише зосереджується на патологічному вимірі. Навіть коли пацієнта просять зосередити увагу на нестерпному спогаді, його також запрошують одночасно асоціювати з цим спогадом позитивні уявлення про себе. Коли ці позитивні уявлення про себе з'являються протягом сесії, вони піддаються особливі увазі і підкріплюються доти, доки пацієнт не почне відчувати їх як абсолютно правдиві, не лише на розумовому, але й на вісцеральному рівні ( "відчуття нутром").

7. Духовний вимір

Будучи зосередженим на людині, EMDR пропонує чітку підтримку духовним переконанням пацієнта протягом лікування їхнього болючого життєвого досвіду. Часто пацієнти спонтанно знаходять зв'язок із духовними вимірами їхнього досвіду (наприклад, відчуття зв'язку із виміром поза їхнім тілом, відчуття захищеності невидимою силою, нове відчуття прощення, поява нових значень життєвих подій, новий зміст "напрямку" у житті). Ці зв'язки повністю підкріплюються та використовуються у процесі, як і кожна асоціація, що з'являється під час сесії, навіть якщо вона не відповідає системі мислення терапевта.

8. Засоби інтеграції для зв'язку між тілом і душею

Крім використання рухів очей, EMDR визначає добре сформульований протокол із 5 інтервенцій, які стали суттєвими для багатьох гуманістичних або "інтегративних" медичних підходів, які визнають стосунок між тілом та душею.

  1. Використання розумових образів, щоб допомогти пацієнту їх пов'язатися із своїми стражданнями та описати, оминаючи вербальні та інтелектуальні представлення, які несуть у собі ризик ще більше поглибити прірву на шляху до емоційного досвіду.
  2. Чітке вираження власними словами пацієнта принизливого самосприйняття, які вже більше не приймаються.
  3. Зосередження на почуттях та емоційних аспектах минулого та теперішнього досвіду.
  4. Усвідомлення зв'язку між думками та почуттями, які відчуває тіло, та навпаки — зосередження на способі, у який усвідомлення тілесних відчуттів дозволяє повернутися до критичних спогадів.
  5. Підтримка та втілення здатності передбачати автономний та дієвий погляд на власну особу, який відкрив для себе певну силу.

Висновок

EMDR являє собою протокол структурованої психотерапії, який досить легко вчити. Кваліфіковані психотерапевти можуть набути основ лікування під час 34-годинного власного досвіду (під час уїк-ендів).

Цей протокол перегруповує основні елементи нової гуманістичної медицини, зосередженої на людині, вплив якої поширюється на англосаксонські країни протягом останніх 15 років і яка починає викликати зацікавлення у Франції.

Без сумніву, у майбутньому EMDR займатиме фундаментальне положення у спеціальній галузі, що з'являється з інтегративної медицини; цьому є дві істотні причини. По-перше, метод дозволяє пацієнтам швидко братися до минулих психічних травм та невирішених важких втрат, які є визначальними у їхніх власних образах себе та в розвитку і видозміні їхніх симптомів. По-друге, EMDR допомагає згідно переконливих даних контрольованих експериментальних досліджень, які висувають його ефективність на передній план. Протягом наступних 10 років дослідження повинні зосереджуватися на механізмах дії EMDR та на його застосуванні при інших розладах, крім ПТСР.

В Інтернеті я знайшов "Проект з Реабілітації після катастрофічних травм" Інституту Комон Бонд (Спільний зв'язок) на Конгресі, який вони організовували у травні у Санкт-Петербурзі. Я звернувся туди і виявив, що EMDR здатне зробити для зміцнення миру у світі. Через кілька днів я поїхав на Європейський Конгрес з EMDR у Римі, де багато говорили на цю тему. Камікадзе, у першу чергу, травмована людина, яка прокидається після ночі страхів, немов розлючений бугай. Він почувається настільки погано, що цілком легко переконати його вчинити самогубство і цим самим помститися за біль, якого йому було завдано бомбардуваннями та пострілами. Якщо він отримає лікування EMDR, він заспокоїться із миром у серці і з бажанням отримати прості та природні речі у житті - дружину, дітей, квітучий сад. Якщо це й не рай на землі, це, тим не менше, рай у його серці. Тому велика кількість неурядових організацій застосовує EMDR для лікування громад, травмованих громадянською війною, повертаючи мир у їхні серця, щоб створити умови для громадянського миру. Такі програми вже проводилися чи проводяться у Боснії, Косові, Індії, Бангладеш та Палестині.

Знайти терапевта
Заява на членство